сконфіскований
СКОНФІСКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сконфіскува́ти.
Наприкінці 1886 року була надрукована програма «Поступу» [журналу], невдовзі сконфіскована поліцією (Вітч., 2, 1967, 165);
// сконфіско́вано, безос. присудк. сл.
Рішенням суду перший номер його [журналу] було сконфісковано (Кол., Терен.., 1959, 291).
Словник української мови (СУМ-11)