сконфіскований

СКОНФІСКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сконфіскува́ти.

Наприкінці 1886 року була надрукована програма «Поступу» [журналу], невдовзі сконфіскована поліцією (Вітч., 2, 1967, 165);

// сконфіско́вано, безос. присудк. сл.

Рішенням суду перший номер його [журналу] було сконфісковано (Кол., Терен.., 1959, 291).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сконфіскований — СКОНФІСКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до сконфіскува́ти. Наприкінці 1886 року була надрукована програма “Поступу” [журналу], невдовзі сконфіскована поліцією (із журн.); // сконфіско́вано, безос. пред. Рішенням суду перший номер його [журналу] було сконфісковано (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
  2. сконфіскований — сконфіско́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. сконфіскований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до сконфіскувати. || сконфісковано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови