1. Словник української мови в 11 томах

сконфіскувати

СКОНФІСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Здійснити конфіскацію чого-небудь.

«Друг» вийде нині, — може, сконфіскують, бо є дещо Павликове і про таке, що хтозна, чи стерпить.. цісарсько-королівська прокураторія… (Кол., Терен.., 1959, 250).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сконфіскувати — сконфіскува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сконфіскувати — -ую, -уєш, док., перех. Здійснити конфіскацію чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сконфіскувати — СКОНФІСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Здійснити конфіскацію чого-небудь. “Друг” вийде нині, – може, сконфіскують, бо є дещо Павликове і про таке, що хтозна, чи стерпить .. цісарсько-королівська прокураторія... (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
  4. сконфіскувати — Сконфіскува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)