скорий
ско́рий
-а, -е.
1》 Який швидко рухається, швидкий.
|| Який проходить, відбувається у швидкому темпі.
Скорий поїзд розм. — пасажирський поїзд, який рухається з підвищеною швидкістю, без зупинок на маленьких станціях.
2》 Який здійснюється, провадиться швидко, без затримки, в короткий проміжок часу.
|| Який повинен з'явитися, відбутися, статися через короткий проміжок часу, незабаром. На скору руку.
3》 розм. Бистрий, швидкий у своїх діях, рішеннях і т. ін.; моторний, спритний.
|| у знач. ім. скорий, -рого, ч., розм. Той, хто швидко, вправно працює.
|| до чого. Охочий, прихильний до чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови