скорочений
скоро́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до скоротити.
|| скорочено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм.Який після скорочення став менший за кількістю, об'ємом, величиною і т. ін.
3》 у знач. прикм. Виражений коротко, позначений початковими літерами, частиною слова (слів) або коротшим словом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови