скорятися
скоря́тися
-яюся, -яєшся, недок., скорятися, скорюся, скоришся, док.
1》 Ставати залежним від чиєї-небудь влади, виявляти покірність завойовникам, володарям; підкорятися.
2》 перен. Ставати повністю освоєним, робитися придатним для використання.
3》 Покорятися, ставати покірним чиїй-небудь волі, впливу і т. ін.
|| Піддаватися дії чого-небудь, потрапляти під вплив чогось.
|| Беззаперечно слухатися кого-небудь.
|| Ставати слухняним, підкорятися (про тварин). Скорятися владі. Скорятися наказові.
4》 Примирятися з чим-небудь, приймати що-небудь, не сперечаючись, без опору.
Великий тлумачний словник сучасної української мови