скорятися
скоря́тися
-яюся, -яєшся, недок., скорятися, скорюся, скоришся, док.
1》 Ставати залежним від чиєї-небудь влади, виявляти покірність завойовникам, володарям; підкорятися.
2》 перен. Ставати повністю освоєним, робитися придатним для використання.
3》 Покорятися, ставати покірним чиїй-небудь волі, впливу і т. ін.
|| Піддаватися дії чого-небудь, потрапляти під вплив чогось.
|| Беззаперечно слухатися кого-небудь.
|| Ставати слухняним, підкорятися (про тварин). Скорятися владі. Скорятися наказові.
4》 Примирятися з чим-небудь, приймати що-небудь, не сперечаючись, без опору.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скорятися — скоря́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скорятися — СКОРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СКОРИ́ТИСЯ, скорю́ся, ско́ришся, док. 1. Ставати залежним від чиєї-небудь влади, виявляти покірність завойовникам, володарям; підкорятися. Болгари не скорялись Візантії. Словник української мови у 20 томах
- скорятися — ПІДКОРЯ́ТИСЯ кому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯ кого, СЛУ́ХАТИ кого, ГНУ́ТИСЯ перед ким, СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, ПОХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм. Словник синонімів української мови
- скорятися — Скоря́тися, -ря́юся, -ря́єшся, -ря́ються Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скорятися — СКОРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СКОРИ́ТИСЯ, скорю́ся, ско́ришся, док. 1. Ставати залежним від чиєї-небудь влади, виявляти покірність завойовникам, володарям; підкорятися. Болгари не скорялись Візантії. Словник української мови в 11 томах