1. Орфографічний словник української мови

скорятися

скоря́тися

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорятися — -яюся, -яєшся, недок., скорятися, скорюся, скоришся, док. 1》 Ставати залежним від чиєї-небудь влади, виявляти покірність завойовникам, володарям; підкорятися. 2》 перен. Ставати повністю освоєним, робитися придатним для використання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скорятися — СКОРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СКОРИ́ТИСЯ, скорю́ся, ско́ришся, док. 1. Ставати залежним від чиєї-небудь влади, виявляти покірність завойовникам, володарям; підкорятися. Болгари не скорялись Візантії. Словник української мови у 20 томах
  3. скорятися — ПІДКОРЯ́ТИСЯ кому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯ кого, СЛУ́ХАТИ кого, ГНУ́ТИСЯ перед ким, СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, ПОХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм. Словник синонімів української мови
  4. скорятися — Скоря́тися, -ря́юся, -ря́єшся, -ря́ються Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скорятися — СКОРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СКОРИ́ТИСЯ, скорю́ся, ско́ришся, док. 1. Ставати залежним від чиєї-небудь влади, виявляти покірність завойовникам, володарям; підкорятися. Болгари не скорялись Візантії. Словник української мови в 11 томах