скотарник

скота́рник

-а, ч.

Приміщення для скоту.

Значення в інших словниках

1. скотарник — скота́рник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. скотарник — СКОТА́РНИК, а, ч. Приміщення для скоту. Новий завідуючий уже звів половину крокв на скотарнику (І. Рябокляч).  Словник української мови у 20 томах
3. скотарник — СКОТА́РНИК, а, ч. Приміщення для скоту. Новий завідуючий уже звів половину крокв на скотарнику (Ряб., Золототисячник, 1948, 165).  Словник української мови в 11 томах