скотарник

СКОТА́РНИК, а, ч. Приміщення для скоту.

Новий завідуючий уже звів половину крокв на скотарнику (Ряб., Золототисячник, 1948, 165).

Значення в інших словниках

1. скотарник — скота́рник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. скотарник — -а, ч. Приміщення для скоту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скотарник — СКОТА́РНИК, а, ч. Приміщення для скоту. Новий завідуючий уже звів половину крокв на скотарнику (І. Рябокляч).  Словник української мови у 20 томах