1. Словник української мови в 11 томах

скотарник

СКОТА́РНИК, а, ч. Приміщення для скоту.

Новий завідуючий уже звів половину крокв на скотарнику (Ряб., Золототисячник, 1948, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скотарник — скота́рник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. скотарник — -а, ч. Приміщення для скоту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скотарник — СКОТА́РНИК, а, ч. Приміщення для скоту. Новий завідуючий уже звів половину крокв на скотарнику (І. Рябокляч). Словник української мови у 20 томах