Великий тлумачний словник сучасної мови

скоїтися

ско́їтися

скоїться, док.

Зробитися, відбутися, трапитися (перев. про що-небудь погане), учинитися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. скоїтися — ско́їтися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. скоїтися — СКО́ЇТИСЯ, ско́їться, док. Зробитися, відбутися, трапитися (перев. про що-небудь погане); учинитися. Він дуже добре знає, що в лихові, яке скоїлось для Замфірової родини, немає його, Тиховичевої, вини (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. скоїтися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
  4. скоїтися — Ско́їтися, ско́їться, ско́їлось  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скоїтися — СКО́ЇТИСЯ, ско́їться, док. Зробитися, відбутися, трапитися (перев. про що-небудь погане); учинитися. Він дуже добре знає, що в лихові, яке скоїлось для Замфірової родини, немає його, Тиховичевої, вини (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  6. скоїтися — Ско́їтися, -їться гл. безл. Произойти, случиться (преимущ. о дурномъ). Загоїться поки вісілля скоїться. посл.  Словник української мови Грінченка