скоїтися
СКО́ЇТИСЯ, ско́їться, док. Зробитися, відбутися, трапитися (перев. про що-небудь погане); учинитися.
Він дуже добре знає, що в лихові, яке скоїлось для Замфірової родини, немає його, Тиховичевої, вини (Коцюб., І, 1955, 218);
Скоро весілля скоїлось, та не забарилось лихо (Свидн., Люборацькі, 1955, 50);
Відчуваючи, що в землянці скоїлось щось незвичайне, я вихопив із кобури наган.. і кинувся туди (Панч, На калин. мості, 1965, 91).
Ско́ївся переля́к див. переля́к.
Словник української мови (СУМ-11)