скрадливий
скра́дливий
-а, -е.
1》 Який пестощами, догоджанням здатний, уміє увійти в довір'я; улесливий.
|| Власт. такій людині (про голос, характер і т. ін.).
|| Розрахований на те, щоб викликати прихильність, довір'я до себе.
2》 Ледве чутний; з намаганням бути тихим, не чутним (про стукіт, кроки, шерех і т. ін.).
|| Непомітний; з намаганням бути непомітним; потайний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови