скрадливий
скра́дливий
-а, -е.
1》 Який пестощами, догоджанням здатний, уміє увійти в довір'я; улесливий.
|| Власт. такій людині (про голос, характер і т. ін.).
|| Розрахований на те, щоб викликати прихильність, довір'я до себе.
2》 Ледве чутний; з намаганням бути тихим, не чутним (про стукіт, кроки, шерех і т. ін.).
|| Непомітний; з намаганням бути непомітним; потайний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скрадливий — скра́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
- скрадливий — див. обережний; хитрий Словник синонімів Вусика
- скрадливий — СКРА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Який пестощами, догоджанням здатний, уміє увійти в довір'я; улесливий. Не все спокійне ще під Шипкою І в Плевнах трудових. Словник української мови у 20 томах
- скрадливий — ПОТАЙНИ́Й (який неохоче ділиться з іншими своїми думками), ПОТА́ЙЛИВИЙ, СКРИ́ТНИЙ, НЕПРОНИ́КНИЙ, СКРА́ДЛИВИЙ (який намагається бути непомітним). Ви людина палка, щира, одкрита, а ці люде хитрі, потайні (І. Нечуй-Левицький); Марко став потайливий. Словник синонімів української мови
- скрадливий — СКРА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Який пестощами, догоджанням здатний, уміє увійти в довір’я; улесливий. Не все спокійне ще під Шипкою І в Плевнах трудових. Словник української мови в 11 томах