скрадливий

СКРА́ДЛИВИЙ, а, е.

1. Який пестощами, догоджанням здатний, уміє увійти в довір’я; улесливий.

Не все спокійне ще під Шипкою І в Плевнах трудових. Там [у Болгарії 1933 року] тінь обличчя шкідникового, Скрадливий зрадник там, Але життя не вбито нового, Клянусь новим життям! (Рильський, II, 1960, 13);

// Власт. такій людині (про голос, характер і т. ін.).

Говорив він тихим, скрадливим голосом (Коз., Гарячі руки, 1960, 62);

// Розрахований на те, щоб викликати прихильність, довір’я до себе.

Мати гадає, що ця новина прикро вразила його, і своєю скрадливою відповіддю хоче применшити її гостроту… (Грим., Незакінч. роман, 1962, 99);

В зелених очах князя світилася скрадлива ласкавість (Кач., Вибр., 1947, 212).

2. Ледве чутний; з намаганням бути тихим, не чутним (про стукіт, кроки, шерех і т. ін.).

Почувся стукіт у двері, обережний і скрадливий, Сагайдак обернувся (Добр., Тече річка.., 1961, 3);

Людмила Забойська допитливо глянула на двері, за якими чулися скрадливі кроки, і стишила голос (Панч, На калин. мості, 1965, 167);

Усенкова почула за ворітьми скрадливий шерех (Грим., Незакінч. роман, 1962, 300);

// Непомітний; з намаганням бути непомітним; потайний.

За сніданком Зіна знехотя клювала виделкою, кидала скрадливі погляди на лобатого студента в червоній тенісці (Мушк., Серце.., 1962, 291).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрадливий — скра́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скрадливий — СКРА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Який пестощами, догоджанням здатний, уміє увійти в довір'я; улесливий. Не все спокійне ще під Шипкою І в Плевнах трудових. Словник української мови у 20 томах
  3. скрадливий — -а, -е. 1》 Який пестощами, догоджанням здатний, уміє увійти в довір'я; улесливий. || Власт. такій людині (про голос, характер і т. ін.). || Розрахований на те, щоб викликати прихильність, довір'я до себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скрадливий — ПОТАЙНИ́Й (який неохоче ділиться з іншими своїми думками), ПОТА́ЙЛИВИЙ, СКРИ́ТНИЙ, НЕПРОНИ́КНИЙ, СКРА́ДЛИВИЙ (який намагається бути непомітним). Ви людина палка, щира, одкрита, а ці люде хитрі, потайні (І. Нечуй-Левицький); Марко став потайливий. Словник синонімів української мови
  5. скрадливий — див. обережний; хитрий Словник синонімів Вусика