скрадливий

ПОТАЙНИ́Й (який неохоче ділиться з іншими своїми думками), ПОТА́ЙЛИВИЙ, СКРИ́ТНИЙ, НЕПРОНИ́КНИЙ, СКРА́ДЛИВИЙ (який намагається бути непомітним). Ви людина палка, щира, одкрита, а ці люде хитрі, потайні (І. Нечуй-Левицький); Марко став потайливий. Ніколи нічого не розповідав дома (О. Копиленко); Шевченко був по натурі скритний і підозріливий, до незнайомих ставився насторожено (О. Гуреїв); Правив (кіньми) завзятий і непосидючий Варивон Очерет, а позад нього сидів непроникний у своїй чорноті отець Миколай (М. Стельмах); Скрадливий зрадник там (М. Рильський).

УЛЕ́СЛИВИЙ (ВЛЕ́СЛИВИЙ) (схильний лестити; який виражає нещиру ласкавість, догідливість), ОБЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СНИЙ рідше, МЕДОТОЧИ́ВИЙ, СОЛО́ДКИЙ, МАСНИ́Й, МА́СЛЯНИЙ, УКРА́ДЛИВИЙ (ВКРА́ДЛИВИЙ), СКРА́ДЛИВИЙ, ПІДХЛІ́БНИЙ діал. Коло Йвана метушився улесливий Карпенюк, забігаючи то з одного, то з другого боку (П. Колесник); Біля дверей Вільсон ще раз оглянувся, і на його обличчі промайнула улеслива посмішка (П. Кочура); Мотря ненавиділа той облесливий (свекрушин) голос (І. Нечуй-Левицький); Князь кинувся, мов голий у кропиві. Та генерал немов того й не бачив Й далі лив слова медоточиві (І. Франко); Обидва Глущуки не дуже вірили солодким речам Мар'яна Хомахи (С. Чорнобривець); Яків недовірливо поглядає на Терентія, догадуючись, що той десь та підкузьмив його. Чого б він таким солодким був? (М. Стельмах); Говорив він тихим, скрадливим голосом (В. Козаченко); Всі уже посміхалися підхлібними.. усмішками (Г. Хоткевич). — Пор. догі́дливий.