Значення в інших словниках
-
скрань —
Скрань: — скроня [51;52]
Словник з творів Івана Франка
-
скрань —
скрань іменник жіночого роду скроня діал.
Орфографічний словник української мови
-
скрань —
СКРАНЬ, і, ж., діал. Скроня. Грубі краплі поту виступили йому на чоло й зісувались [зсувались] на скрань (О. Кобилянська); Чи вниз літа склонили скрань, Чи в серці рай весни, – Сюди, вандрівче [вандрівнику], ти пристань! Засни! Засни! Засни! (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
скрань —
СКРО́НЯ, ВИСО́К, СКРАНЬ діал. Високий, немолодий уже, сивина на скронях (О. Гончар); В голові стукає, неначе хто молотком в виски лупить (І. Нечуй-Левицький); Небесною цілющою рукою В жаркий мов день ти скрань мні холодила (І. Франко).
Словник синонімів української мови
-
скрань —
СКРАНЬ, і, ж., діал. Скроня. Грубі краплі поту виступили йому на чоло й зісувались [зсувались] на скрань (Коб., Земля, 1940, 137).
Словник української мови в 11 томах