скребачка

скреба́чка

-и, ж.

1》 Знаряддя у вигляді гострої лопатки для зіскрібання чого-небудь.

|| Лопата на довгому держалні для зчищання льоду, бруду і т. ін.

2》 Великий ківш із гострим краєм для зачерпування ґрунту або яких-небудь сипких матеріалів.

3》 Пристрій у конвеєрах, що пересуває насипний вантаж. Контурна скребачка.

4》 Металева пластинка, прикріплена біля входу у приміщення для зчищання бруду з взуття.

5》 археол., рідко. Те саме, що скребло 1).

Значення в інших словниках

1. скребачка — скреба́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. скребачка — Шкрябка  Словник чужослів Павло Штепа
3. скребачка — СКРЕБА́ЧКА, и, ж. 1. Знаряддя у вигляді гострої лопатки для зшкрібання чого-небудь. Прибирання з верстата дрібної стружки і пилу виконується за допомогою щітки, скребачки або ганчірки (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. скребачка — СКРЕБА́ЧКА, и, ж. 1. Знаряддя у вигляді гострої лопатки для зшкрібання чого-небудь. Прибирання з верстата дрібної стружки і пилу виконується за допомогою щітки, скребачки або ганчірки (Фрез. справа..  Словник української мови в 11 томах
5. скребачка — Скребачка, -ки ж. У горшечниковъ: деревянная лопаточка для соскребанія глины съ круга и съ рукъ. Вас. 179.  Словник української мови Грінченка