скребачка
скреба́чка
-и, ж.
1》 Знаряддя у вигляді гострої лопатки для зіскрібання чого-небудь.
|| Лопата на довгому держалні для зчищання льоду, бруду і т. ін.
2》 Великий ківш із гострим краєм для зачерпування ґрунту або яких-небудь сипких матеріалів.
3》 Пристрій у конвеєрах, що пересуває насипний вантаж. Контурна скребачка.
4》 Металева пластинка, прикріплена біля входу у приміщення для зчищання бруду з взуття.
5》 археол., рідко. Те саме, що скребло 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скребачка — скреба́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- скребачка — Шкрябка Словник чужослів Павло Штепа
- скребачка — СКРЕБА́ЧКА, и, ж. 1. Знаряддя у вигляді гострої лопатки для зшкрібання чого-небудь. Прибирання з верстата дрібної стружки і пилу виконується за допомогою щітки, скребачки або ганчірки (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- скребачка — СКРЕБА́ЧКА, и, ж. 1. Знаряддя у вигляді гострої лопатки для зшкрібання чого-небудь. Прибирання з верстата дрібної стружки і пилу виконується за допомогою щітки, скребачки або ганчірки (Фрез. справа.. Словник української мови в 11 томах
- скребачка — Скребачка, -ки ж. У горшечниковъ: деревянная лопаточка для соскребанія глины съ круга и съ рукъ. Вас. 179. Словник української мови Грінченка