скрепеник

скрепе́ник

-а, ч.

Стільник (див. стільник I), приліплений у порожньому вулику для нового рою.

Значення в інших словниках

1. скрепеник — Скрепеник, -ка м. Сотъ, прилѣпленный въ пустомъ ульѣ для новаго роя.  Словник української мови Грінченка