стільник

стільни́к

I -а, ч.

Лист, утворений чашечками з воску, що його бджоли й оси роблять для зберігання меду, перги, виховання потомства та перебування дорослих комах.

II -а, ч., діал.

Скатерка.

III -а, ч.

Телефонна мережа, площа покриття радіотелефонним зв'язком, що збільшується прирощенням нових ретрансляторів та абонентів на зразок бджолиних стільників.

Значення в інших словниках

1. стільник — стільни́к 1 іменник чоловічого роду лист з воску, який роблять бджоли та оси стільни́к 2 іменник чоловічого роду скатерка діал.  Орфографічний словник української мови
2. стільник — СТІЛЬНИ́К¹, а́, ч. Лист, утворений чашечками з воску, який бджоли й оси роблять для зберігання меду, перги, виховання потомства та перебування дорослих комах. Дід пішов до пасіки, узявши покришку і різець.  Словник української мови у 20 томах
3. стільник — СКА́ТЕРКА, СКА́ТЕРТЬ, СКАТЕРТИ́НА, НАСТІ́ЛЬНИК розм., О́БРУ́С діал., СТІЛЬНИ́К діал., ШИРИ́НКА діал. Жовтаве світло лягло на білу полотняну скатерку (В. Кучер); Посередині стояв довгий стіл, накритий білою скатертю (І. Нечуй-Левицький); Лазар побачив..  Словник синонімів української мови
4. стільник — Стільни́к, -ка́, -ку́; -ки́, -кі́в (меду)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. стільник — СТІЛЬНИ́К¹, а́, ч. Лист, утворений чашечками з воску, який бджоли й оси роблять для зберігання меду, перги, виховання потомства та перебування дорослих комах. Дід пішов до пасіки, узявши покришку і різець.  Словник української мови в 11 томах
6. стільник — Стільник, -ка м. Соты. Чуб. VII. 446.  Словник української мови Грінченка