скривдити
скри́вдити
-джу, -диш, перех., док.
1》 Док. до кривдити.
2》 перев. чим, розм. Наділити чим-небудь у недостатній мірі або наділити чимсь поганим, позбавити чогось.
3》 рідко. Порушити вірність чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови