Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
скрижанілий —
скрижані́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
скрижанілий —
СКРИЖАНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до скрижані́ти; // у знач. прикм. Він [струмок] у придорожньому виярку вимощував над собою снігову борозенку і шукав собі свого протіку [протоку] на скрижанілій землі (М. Стельмах); На чорних вербах – скрижанілий сніг (Л.
Словник української мови у 20 томах
скрижанілий —
СКРИЖАНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до скрижані́ти. Він [струмок] у придорожньому виярку вимощував над собою снігову борозенку і шукав собі свого протіку [протоку] на скрижанілій землі (Стельмах, Правда.., 1961, 14); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах