скрикування

скри́кування

-я, с.

Дія за знач. скрикувати.

Значення в інших словниках

1. скрикування — скри́кування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. скрикування — див. крик  Словник синонімів Вусика
3. скрикування — СКРИ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. скри́кувати. Вогнища збудження в центральній нервовій системі зумовлюють руховий неспокій, схоплювання, скрикування, розмову, ходіння, що іноді спостерігається під час сну (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. скрикування — СКРИ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. скри́кувати. Вогнища збудження в центральній нервовій системі зумовлюють руховий неспокій, схоплювання, скрикування, розмову, ходіння, що іноді спостерігається під час сну (Шк. гігієна, 1954, 57).  Словник української мови в 11 томах