скрикувати
скри́кувати
-ую, -уєш і рідко скрикати, -аю, -аєш, недок., скрикнути, -ну, -неш, док.
1》 Раптово, уривчасто видавати крик.
|| Видавати голосні, пронизливі звуки (про тварин, птахів).
|| перен. Гучно, пронизливо густи, свистіти час від часу (про гудок, сирену і т. ін.).
2》 Раптово, голосно говорити, вигукувати що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови