Значення в інших словниках
-
скрикувати —
скри́кувати дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
скрикувати —
-ую, -уєш і рідко скрикати, -аю, -аєш, недок., скрикнути, -ну, -неш, док. 1》 Раптово, уривчасто видавати крик. || Видавати голосні, пронизливі звуки (про тварин, птахів). || перен. Гучно, пронизливо густи, свистіти час від часу (про гудок, сирену і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скрикувати —
СКРИ́КУВАТИ, ую, уєш і рідко СКРИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СКРИ́КНУТИ, ну, неш, док. 1. Раптово, уривчасто видавати крик. Нагорювавшися та наболівшися, ..
Словник української мови у 20 томах
-
скрикувати —
КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
скрикувати —
СКРИ́КУВАТИ, ую, уєш і рідко СКРИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СКРИ́КНУТИ, ну, неш, док. 1. Раптово, уривчасто видавати крик. Нагорювавшися та наболівшися,..
Словник української мови в 11 томах
-
скрикувати —
Скрикувати, -кую, -єш сов. в. скрикнути, -ну, -неш, гл. 1) Созывать, созвать. Скрикніть ви сон з усіх сторон на рожденного і хрещеного риба Божого N. Ном. № 8412. 2) Вскрикнуть. Ой мені лихо! — скрикнула молодиця. Стор. І. 41.
Словник української мови Грінченка