Великий тлумачний словник сучасної мови

скурити

скури́ти

див. скурювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. скурити — скури́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. скурити — СКУРИ́ТИ див. ску́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. скурити — ВИПА́ЛЮВАТИ (про цигарку, тютюн і т. ін. — палити до кінця; палячи, витрачати цілком), ВИКУ́РЮВАТИ, СКУ́РЮВАТИ, ВИСМА́ЛЮВАТИ розм. — Док.: ви́палити, ви́курити, скури́ти, ви́смалити.  Словник синонімів української мови
  4. скурити — СКУРИ́ТИ див. ску́рювати.  Словник української мови в 11 томах
  5. скурити — Скури́ти, -рю́, -риш гл. Выкурить. Вх. Зн. 64. Скурив увесь тютюн.  Словник української мови Грінченка