скурити —
скури́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
скурити —
див. скурювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скурити —
СКУРИ́ТИ див. ску́рювати.
Словник української мови у 20 томах
скурити —
ВИПА́ЛЮВАТИ (про цигарку, тютюн і т. ін. — палити до кінця; палячи, витрачати цілком), ВИКУ́РЮВАТИ, СКУ́РЮВАТИ, ВИСМА́ЛЮВАТИ розм. — Док.: ви́палити, ви́курити, скури́ти, ви́смалити.
Словник синонімів української мови
скурити —
Скури́ти, -рю́, -риш гл. Выкурить. Вх. Зн. 64. Скурив увесь тютюн.
Словник української мови Грінченка