скурений
СКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скури́ти.
Цигарка та, скурена до нікуди, шкварчить біля його синявих губ (Вишня, І, 1956, 184).
Словник української мови (СУМ-11)СКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скури́ти.
Цигарка та, скурена до нікуди, шкварчить біля його синявих губ (Вишня, І, 1956, 184).
Словник української мови (СУМ-11)