скурений

СКУ́РЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до скури́ти.

Цигарка та, скурена до нікуди, шкварчить біля його синявих губ (Остап Вишня).

Значення в інших словниках

1. скурений — ску́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. скурений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скурити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скурений — СКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скури́ти. Цигарка та, скурена до нікуди, шкварчить біля його синявих губ (Вишня, І, 1956, 184).  Словник української мови в 11 томах