1. Словник української мови у 20 томах

скурений

СКУ́РЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до скури́ти.

Цигарка та, скурена до нікуди, шкварчить біля його синявих губ (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скурений — ску́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. скурений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скурити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скурений — СКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скури́ти. Цигарка та, скурена до нікуди, шкварчить біля його синявих губ (Вишня, І, 1956, 184). Словник української мови в 11 томах