скурений
СКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скури́ти.
Цигарка та, скурена до нікуди, шкварчить біля його синявих губ (Вишня, І, 1956, 184).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скурений — ску́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- скурений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скурити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скурений — СКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до скури́ти. Цигарка та, скурена до нікуди, шкварчить біля його синявих губ (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах