скурений

СКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скури́ти.

Цигарка та, скурена до нікуди, шкварчить біля його синявих губ (Вишня, І, 1956, 184).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скурений — СКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до скури́ти. Цигарка та, скурена до нікуди, шкварчить біля його синявих губ (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  2. скурений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скурити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скурений — ску́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови