скуп’яга
СКУП’Я́ГА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що скупердя́га.
Відчими [вітчими] йшли [у пекло], тесті-скуп’яга, Зяті і свояки (Котл., І, 1952, 128).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
СКУП’Я́ГА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що скупердя́га.
Відчими [вітчими] йшли [у пекло], тесті-скуп’яга, Зяті і свояки (Котл., І, 1952, 128).