скіпатися

скіпа́тися

I -ається, недок.

Пас. до скіпати.

II -аюся, -аєшся, недок., розм.

Чіплятися, приставати до кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. скіпатися — скіпа́тися 1 дієслово недоконаного виду дробитися на скіпки скіпа́тися 2 дієслово недоконаного виду чіплятися розм.  Орфографічний словник української мови
2. скіпатися — див. задиратися; чіплятися  Словник синонімів Вусика
3. скіпатися — СКІПА́ТИСЯ¹, а́ється, недок. Пас. до скіпа́ти. СКІПА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., розм. Чіплятися, приставати до кого-небудь. Вдумалося вражій бабі З мужа посміятись – Почала вона до його Лізти та скіпатись (Я. Щоголів); – Лютий був тоді офіцер.  Словник української мови у 20 томах
4. скіпатися — ЧІПЛЯ́ТИСЯ до кого і без додатка, розм. (використовувати щось як привід для звинувачення, докору тощо), ЗАЙМА́ТИ кого, ПРИСІ́КУВАТИСЯ розм., ПРИСКІ́ПУВАТИСЯ розм., НАСКІ́ПУВАТИСЯ (НАСКІПА́ТИСЯ) на кого, розм., СКІ́ПАТИСЯ розм., СУЧИ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. скіпатися — Скі́патися, -паюся, -паєшся до кого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. скіпатися — СКІПА́ТИСЯ¹, а́ється, недок. Пас. до скіпа́ти. СКІПА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., розм. Чіплятися, приставати до кого-небудь. Вдумалося вражій бабі З мужа посміятись — Почала вона до його Лізти та скіпатись (Щог.  Словник української мови в 11 томах
7. скіпатися — Скіпатися, -паюся, -єшся гл. Придираться, привязываться, приставать. Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? вона не була в лісі. Новомоск. у.  Словник української мови Грінченка