скіпатися
СКІПА́ТИСЯ¹, а́ється, недок. Пас. до скіпа́ти.
СКІПА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., розм. Чіплятися, приставати до кого-небудь.
Вдумалося вражій бабі З мужа посміятись — Почала вона до його Лізти та скіпатись (Щог., Поезії, 1958, 484);
— Лютий був тоді офіцер. Все скіпався то до батька, то до мене, щоб показали, куди заховали зброю (Панч, II, 1956, 488).
Словник української мови (СУМ-11)