слабак

слаба́к

-а, ч., розм.

1》 Той, хто має невелику фізичну силу.

2》 Той, хто не відзначається твердістю, стійкістю, силою волі.

3》 перен. Людина, яка не має певних знань, навичок тощо.

Значення в інших словниках

1. слабак — слаба́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. слабак — див. слабий  Словник синонімів Вусика
3. слабак — СЛАБА́К, а́, ч., розм. 1. Той, хто мас невелику фізичну силу. Здалеку Рубін здавався йому слабаком, але в міру того, як Індиченко наближався, перше враження його почало мінятися (І. Сенченко). 2. Той, хто не відзначається твердістю, стійкістю, силою волі.  Словник української мови у 20 томах
4. слабак — ЛЕГКОДУ́Х (людина з слабкою волею), СЛАБОДУ́Х, СЛАБОДУ́ХИЙ, ГАНЧІ́РКА зневажл., КВАЧ зневажл., СЛАБА́К зневажл., СЛИМА́К зневажл., СЛИЗНЯ́К зневажл., СЛИНЬКО́ зневажл. Щоб потурати отаким легкодухам та боягузам, за це вже хай вибачають! (А.  Словник синонімів української мови
5. слабак — СЛАБА́К, и, ч., розм. 1. Той, хто мас невелику фізичну силу. Здалеку Рубін здавався йому слабаком, але в міру того, як Індиченко наближався, перше враження його почало мінятися (Сенч., Опов., 1959, 3).  Словник української мови в 11 томах