славослів'я

славослі́в'я

славослов'я, -я, с.

Прославляння кого-, чого-небудь у піснях, промовах і т. ін.

|| Надмірне вихваляння кого-, чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. славослів'я — славослі́в'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. славослів'я — І заст. славословіє Коротка молитва, яка звеличує Пресвяту Тройцю та починається словом "Слава"; часто як кінцева фраза інших молитов; доксологія  Словник церковно-обрядової термінології
3. славослів'я — СЛАВОСЛІ́В'Я, СЛАВОСЛО́В'Я, я, с. Прославляння кого-, чого-небудь у піснях, промовах і т. ін. Всі, хто сидів ближче до князя, підхоплювали славослов'я, один поперед одного прагнули .. проголосити здравицю на його честь (П.  Словник української мови у 20 томах