славослів'я
славослі́в'я
славослов'я, -я, с.
Прославляння кого-, чого-небудь у піснях, промовах і т. ін.
|| Надмірне вихваляння кого-, чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- славослів'я — славослі́в'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- славослів'я — І заст. славословіє Коротка молитва, яка звеличує Пресвяту Тройцю та починається словом "Слава"; часто як кінцева фраза інших молитов; доксологія Словник церковно-обрядової термінології
- славослів'я — СЛАВОСЛІ́В'Я, СЛАВОСЛО́В'Я, я, с. Прославляння кого-, чого-небудь у піснях, промовах і т. ін. Всі, хто сидів ближче до князя, підхоплювали славослов'я, один поперед одного прагнули .. проголосити здравицю на його честь (П. Словник української мови у 20 томах