славослів'я

славослі́в'я

славослов'я, -я, с.

Прославляння кого-, чого-небудь у піснях, промовах і т. ін.

|| Надмірне вихваляння кого-, чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славослів'я — славослі́в'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. славослів'я — І заст. славословіє Коротка молитва, яка звеличує Пресвяту Тройцю та починається словом "Слава"; часто як кінцева фраза інших молитов; доксологія Словник церковно-обрядової термінології
  3. славослів'я — СЛАВОСЛІ́В'Я, СЛАВОСЛО́В'Я, я, с. Прославляння кого-, чого-небудь у піснях, промовах і т. ін. Всі, хто сидів ближче до князя, підхоплювали славослов'я, один поперед одного прагнули .. проголосити здравицю на його честь (П. Словник української мови у 20 томах