славослів'я
СЛАВОСЛІ́В'Я, СЛАВОСЛО́В'Я, я, с.
Прославляння кого-, чого-небудь у піснях, промовах і т. ін.
Всі, хто сидів ближче до князя, підхоплювали славослов'я, один поперед одного прагнули .. проголосити здравицю на його честь (П. Загребельний);
// Надмірне вихваляння кого-, чого-небудь.
Якщо рецензенти ухилятимуться від об'єктивних оцінок.., тоді наша критика перетвориться в нікому не потрібне славослів'я (з газ.);
– Слово честі, втечу зараз звідси, коли він не перерве цього потоку славослов'я (П. Козланюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- славослів'я — славослі́в'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- славослів'я — І заст. славословіє Коротка молитва, яка звеличує Пресвяту Тройцю та починається словом "Слава"; часто як кінцева фраза інших молитов; доксологія Словник церковно-обрядової термінології
- славослів'я — славослов'я, -я, с. Прославляння кого-, чого-небудь у піснях, промовах і т. ін. || Надмірне вихваляння кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови