славослів'я

СЛАВОСЛІ́В'Я, СЛАВОСЛО́В'Я, я, с.

Прославляння кого-, чого-небудь у піснях, промовах і т. ін.

Всі, хто сидів ближче до князя, підхоплювали славослов'я, один поперед одного прагнули .. проголосити здравицю на його честь (П. Загребельний);

// Надмірне вихваляння кого-, чого-небудь.

Якщо рецензенти ухилятимуться від об'єктивних оцінок.., тоді наша критика перетвориться в нікому не потрібне славослів'я (з газ.);

– Слово честі, втечу зараз звідси, коли він не перерве цього потоку славослов'я (П. Козланюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славослів'я — славослі́в'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. славослів'я — І заст. славословіє Коротка молитва, яка звеличує Пресвяту Тройцю та починається словом "Слава"; часто як кінцева фраза інших молитов; доксологія Словник церковно-обрядової термінології
  3. славослів'я — славослов'я, -я, с. Прославляння кого-, чого-небудь у піснях, промовах і т. ін. || Надмірне вихваляння кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови