сланці

сла́нці

стланці, -ів, мн.

Низькорослі форми дерев і чагарників із сланким стеблом і гілками, які часто притиснуті до землі і вкорінюються.

Значення в інших словниках

1. сланці — Осадові гірські породи (напр., с. глинисті) або метаморфічні (напр., с. слюдисті), які легко поділяються на тонкі плитки; в Україні — Донбас, Криворіжжя.  Універсальний словник-енциклопедія