слухати

слу́хати

-аю, -аєш, недок.

1》 перех. і неперех. Спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом.

|| Сприймаючи слухом, чути що-небудь; напружено вслухатися, прислухатися до чого-небудь.

|| Прислуховуючись, вникати в що-небудь, намагатися зрозуміти що-небудь або дізнатися про щось.

|| Вислуховувати кого-, що-небудь.

|| Сприймати органами чуття, відчувати що-небудь.

2》 перех. Вислуховуючи, визначати стан і роботу внутрішніх органів (серця, легенів, бронхів).

Слухати пульс — дотиками пальців рук визначати кількість поштовхоподібних коливань стінок кровоносних судин, що характеризує стан серцево-судинної системи.

3》 перех. Публічно розглядати судову справу, заслухувати показання підсудного.

|| Заслухувати що-небудь, виголошуване на зборах, засіданні і т. ін., з метою розгляду, оцінки і т. ін.

4》 перех., розм. Вивчаючи щось, відвідувати лекції, заняття чи бути присутнім на лекціях, заняттях.

5》 перех. Дотримуватися чиїх-небудь порад, прохань, повчань; слухатися.

|| часто із запереч. не. Брати до уваги чиїсь слова, зважати на кого-, що-небудь.

6》 перех., розм. Коритися кому-, чому-небудь, виконувати чиїсь накази, розпорядження; слухатися.

|| Вимушено зважати на щось.

|| перев. із запереч. не. Підкорятися кому-, чому-небудь, слухняно діяти (про керовані механізми, предмети або частини тіла).

Слухай [мою] команду!; Слухати команду! — підготовча військова команда, після якої дають конкретний наказ, розпорядження.

7》 тільки наказ. сп. слухай, слухайте, перех., розм. Уживається при звертанні до кого-небудь перев. на початку розмови для привернення уваги.

8》 тільки 1 ос. слухаю, перех. Уживається як відповідь підлеглої особи на розпорядження або оклик, яка вказує на прийняття цього розпорядження до виконання або на готовність (за оклику) виконати щось.

Значення в інших словниках

1. слухати — (вухом ловити звуки) сприймати// насторожувати вуха, ловити кожне слово, розвішувати вуха.  Словник синонімів Полюги
2. слухати — слу́хати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. слухати — (уважно) насторожувати (нашорошувати) вуха (уха, вухо, слух); ловити кожне слово; ловити слово із рота; (довірливо, втрачаючи пильність) розвішувати (розставляти) вуха; (прислухатися) прихиляти [своє] вухо (ухо) до кого, до чого, заст.  Словник фразеологічних синонімів
4. слухати — Вислухувати, прослухувати, (уважно) зазирати <�заглядати> в рот, ловити кожне слово, обертатися на слух; (напружено) дослухатися, прислухатися; (матір) слухатися кого; (справу в суді) розглядати; (доповідь) заслухувати; (лекції) відвідувати...  Словник синонімів Караванського
5. слухати — Вислухати, вислуховувати, вислухувати, вслухатися, дослухатися, дослуховувати, дослуховуватися, дослухувати, дослухуватися, заслухатися, заслуховуватися, наслухати, наслуховувати, наслухувати, насторожуватися, насторочуватися, наструнчуватися...  Словник синонімів Вусика
6. слухати — СЛУ́ХАТИ, аю, аєш, недок. 1. кого, що і без прям. дод. Спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом. – Занишкніть, уха наставляйте І слухайте, що я скажу (І.  Словник української мови у 20 томах
7. слухати — слу́хати : ◊ слу́хати осля́чої шкі́ри → ослячий ◊ слу́хати псьо́ї шкіри → песій ◊ слу́хати як трава́ росте́ підслуховувати, шпигувати (ст): Рано встаєш, ідеш нібито на виклади, а слухаєш як трава росте, збираєш інформації (Керницький) ◊ хто слу́ха...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. слухати — Ми себе не слухаємо, а чужого батога дуже радо будемо. Іронічно про народ, серед якого немає єдності і взаєморозуміння, і він потрапляє у чужинецьку неволю.  Приповідки або українсько-народня філософія
9. слухати — но́ги не слу́хають (не слу́хаються) кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально рухатися або стояти через утому, виснаження, старість, переживання і т. ін. За столом тупо пропиває свою данину з куркулів Кузьма Василенко.  Фразеологічний словник української мови
10. слухати — ПІДКОРЯ́ТИСЯ кому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯ кого, СЛУ́ХАТИ кого, ГНУ́ТИСЯ перед ким, СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, ПОХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм.  Словник синонімів української мови
11. слухати — СЛУ́ХАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. і неперех. Спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом. — Занишкніть, уха наставляйте І слухайте, що я скажу (Котл., І, 1952, 249); [Запорожець:] А що нам ваша старшина?...  Словник української мови в 11 томах
12. слухати — Слухати, -хаю, -єш гл. 1) Слушать. В неділеньку рано задзвонили дзвони: слухай, матусенько, чи по козакові. Мет. 95. Ти кажеш, та нічого слухать, — пустяки говоришь. Ном. № 13001. оцюди́ лиш слухай! Не по твоему, а вотъ какъ будетъ. Ном. № 1080.  Словник української мови Грінченка