сліпнути

слі́пнути

-ну, -неш; мин. ч. сліп, -ла, -ло і сліпнув, -нула, -нуло; недок.

Ставати сліпим, втрачати зір.

|| Втрачати здатність добре бачити (про очі).

|| від чого. Погано бачити певний час через яскраве світло, дим, сльози, нервове збудження тощо.

Значення в інших словниках

1. сліпнути — слі́пнути дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сліпнути — СЛІ́ПНУТИ, ну, неш; мин. ч. сліп, ла, ло і слі́пнув, нула, ло; недок. Ставати сліпим, втрачати зір. Од поганого зерна і кури сліпнуть (прислів'я); Прадід сидів там довго, сліпнути почав у темному і вогкому підземеллі (В.  Словник української мови у 20 томах
3. сліпнути — ОСЛІ́ПНУТИ (стати сліпим), ОСЛІ́ПТИ рідше, ОТЕМНІ́ТИ розм. рідше. — Недок.: слі́пнути. Пригадую: з фронту приїхав Солдат рядовий Пилип. Таке собі просте лихо — На ліве око осліп (М. Рильський); Лавра я не знав. Кажуть, що він ще замолоду отемнів та й скоро помер (Ю. Федькович).  Словник синонімів української мови
4. сліпнути — Слі́пнути, -ну, -неш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сліпнути — СЛІ́ПНУТИ, ну, неш; мин. ч. сліп, ла, ло і слі́пнув, нула, ло; недок. Ставати сліпим, втрачати зір. Од поганого зерна і кури сліпнуть (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах
6. сліпнути — Сліпнути, -ну, -неш гл. Слѣпнуть.  Словник української мови Грінченка