смердюк смердю́к -а, ч., діал. Від кого смердить, тхне гиддю. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках смердюк — Смердюк, -ка м. Вонючій, вонючка. Полт. г. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка