Великий тлумачний словник сучасної мови

смольний

смо́льний

-а, -е.

1》 Який віддає смолою.

2》 Те саме, що смоляний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. смольний — смо́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. смольний — СМО́ЛЬНИЙ, а, е. Який віддає смолою. Дядькові Кузьмі рубанком я псував Дошки (їх смольний дух мене п'янить і нині) (М. Рильський); Смольна соснова тріска.  Словник української мови у 20 томах
  3. смольний — СМО́ЛЬНИЙ, а, е. Який віддає смолою. Дядькові Кузьмі рубанком я псував Дошки (їх смольний дух мене п’янить і нині) (Рильський, II, 1946, 184).  Словник української мови в 11 томах
  4. смольний — Смольний, -а, -е = смолкий. Соснова тріска дуже смольна. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка