смольний

СМО́ЛЬНИЙ, а, е. Який віддає смолою.

Дядькові Кузьмі рубанком я псував Дошки (їх смольний дух мене п’янить і нині) (Рильський, II, 1946, 184).

Значення в інших словниках

1. смольний — смо́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. смольний — -а, -е. 1》 Який віддає смолою. 2》 Те саме, що смоляний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смольний — СМО́ЛЬНИЙ, а, е. Який віддає смолою. Дядькові Кузьмі рубанком я псував Дошки (їх смольний дух мене п'янить і нині) (М. Рильський); Смольна соснова тріска.  Словник української мови у 20 томах
4. смольний — Смольний, -а, -е = смолкий. Соснова тріска дуже смольна. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка