1. Словник української мови в 11 томах

смольний

СМО́ЛЬНИЙ, а, е. Який віддає смолою.

Дядькові Кузьмі рубанком я псував Дошки (їх смольний дух мене п’янить і нині) (Рильський, II, 1946, 184).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смольний — смо́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смольний — -а, -е. 1》 Який віддає смолою. 2》 Те саме, що смоляний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смольний — СМО́ЛЬНИЙ, а, е. Який віддає смолою. Дядькові Кузьмі рубанком я псував Дошки (їх смольний дух мене п'янить і нині) (М. Рильський); Смольна соснова тріска. Словник української мови у 20 томах
  4. смольний — Смольний, -а, -е = смолкий. Соснова тріска дуже смольна. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка