смоляний

СМОЛЯНИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до смола́.

Я пам’ятаю вечір темний Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни (Щог., Поезії, 1958, 189);

Смола кипить.. Старі корабельні майстри.. могли іноді побачити майбутнє корабля в тих смоляних бульках (Ю. Янов., II, 1958, 127);

Смоляна маса в процесі роботи [карбування] створює рівномірний опір оброблюваної поверхні дії інструменту (Дукати.. Укр., 1970, 45);

// Який утворюється при горінні смоли.

Смоляний дим;

// Зробл. із смоли.

Тільки в однім місці монгольського табору блищалося світло: се горів-палахкотів смоляний світич (Фр., VI, 1951, 99);

// Просякнутий, покритий, натертий і т. ін. смолою.

З самого [чорта] таке полум’я приска, неначе стонадцять кіп смоляного віхтя палає (Вовчок, VI, 1956, 271);

Коло церкви палали смоляні бочки (Коцюб., II, 1955, 363);

Смоляний канат.

2. Який містить у собі смолу, багатий на смолу.

Смоляна сосна.

3. Дуже чорний і блискучий (про волосся).

Хачатуров обвів блискучими очима комсомольців і погладив двома пальцями свої чорні смоляні вуса (Донч., II, 1956, 209);

Звичним рухом поправляє [Маня] пасмо смоляного волосся, що вибилося з-під берета (Собко, Любов, 1935, 34).

4. рідко. Сосновий.

Є в продажу нейлонові ялинки.. А щоб вони пахтіли натурально, Екстрактом їх оббризкують сосновим, І шишечки на них чіпляють справжні, Позичені у смоляному лісі (Мур., Осінні сурми, 1964, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Смоляний — Смоляни́й прізвище населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. смоляний — (дим) смолистий; (- деревину) смолястий; (трос) просмолений; (колір) чорним-чорний; (дух) смольний, сов. смолянистий. Словник синонімів Караванського
  3. смоляний — -а, -е. 1》 Прикм. до смола. || Який утворюється під час горіння смоли. Смоляний дим. || Зробл. із смоли. || Просякнутий, покритий, натертий і т. ін. смолою. Смоляний канат. 2》 Який містить смолу, багатий на смолу. Смоляна сосна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смоляний — СМОЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до смола́. Смоляна крапля; Смоляна маса; Смоляні пахощі; // Який утворюється при горінні смоли. Смоляний дим; // Який отримують із смоли або продуктів її переробки. Смоляна кислота; Смоляне мило. Словник української мови у 20 томах
  5. смоляний — СМОЛЯНИ́Й (із смолою), СМОЛЯНИ́СТИЙ, СМОЛИ́СТИЙ, СМОЛЯ́СТИЙ, ПРОСМО́ЛЕНИЙ (просочений смолою). Смоляний факел; Смолиста сосна; Просмолений човен. Словник синонімів української мови
  6. смоляний — Смоляни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. смоляний — Смоляний, -а, -е 1) Смоляной, смолистый. А в дівчини Гапки смоляниї лавки: як сів, — прикипів, і вечерять не схотів. ХС. II. 196. 2) Чорный какъ смола. Ой бодай же ти, дівчинонько, того не взрівала, щоб рученька смоляная травиченьку жала. Чуб. V. 1036. Словник української мови Грінченка