1. Словник синонімів української мови

смоляний

СМОЛЯНИ́Й (із смолою), СМОЛЯНИ́СТИЙ, СМОЛИ́СТИЙ, СМОЛЯ́СТИЙ, ПРОСМО́ЛЕНИЙ (просочений смолою). Смоляний факел; Смолиста сосна; Просмолений човен.

ЧО́РНИЙ (кольору сажі, вугілля); СМОЛИ́СТИЙ, СМОЛЯНИ́СТИЙ, СМОЛЯНИ́Й (кольору смоли); А́СПІДНИЙ (кольору аспіду); АГА́ТОВИЙ (кольору агату). Встала весна, чорну землю Сонну розбудила (Т. Шевченко); Смолисті кучері вивалилися на високий лоб (Григорій Тютюнник); Полудневе небо відбивається в аспідній грязюці величезного болота (О. Довженко); Теплим промінням засвітились у дівчини чорні, агатові очі (Т. Масенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Смоляний — Смоляни́й прізвище населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. смоляний — (дим) смолистий; (- деревину) смолястий; (трос) просмолений; (колір) чорним-чорний; (дух) смольний, сов. смолянистий. Словник синонімів Караванського
  3. смоляний — -а, -е. 1》 Прикм. до смола. || Який утворюється під час горіння смоли. Смоляний дим. || Зробл. із смоли. || Просякнутий, покритий, натертий і т. ін. смолою. Смоляний канат. 2》 Який містить смолу, багатий на смолу. Смоляна сосна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смоляний — СМОЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до смола́. Смоляна крапля; Смоляна маса; Смоляні пахощі; // Який утворюється при горінні смоли. Смоляний дим; // Який отримують із смоли або продуктів її переробки. Смоляна кислота; Смоляне мило. Словник української мови у 20 томах
  5. смоляний — Смоляни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. смоляний — СМОЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до смола́. Я пам’ятаю вечір темний Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни (Щог., Поезії, 1958, 189); Смола кипить.. Старі корабельні майстри.. Словник української мови в 11 томах
  7. смоляний — Смоляний, -а, -е 1) Смоляной, смолистый. А в дівчини Гапки смоляниї лавки: як сів, — прикипів, і вечерять не схотів. ХС. II. 196. 2) Чорный какъ смола. Ой бодай же ти, дівчинонько, того не взрівала, щоб рученька смоляная травиченьку жала. Чуб. V. 1036. Словник української мови Грінченка