смоляний
СМОЛЯНИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до смола́.
Смоляна крапля;
Смоляна маса;
Смоляні пахощі;
// Який утворюється при горінні смоли.
Смоляний дим;
// Який отримують із смоли або продуктів її переробки.
Смоляна кислота;
Смоляне мило.
2. Просякнутий, покритий, натертий і т. ін. смолою.
Смоляні бочки;
Смоляний канат;
Смоляні лавки;
// Призначений для смоли, пов'язаний з виробництвом смоли.
Смоляний завод.
3. Який містить у собі смолу, багатий на смолу.
Смоляна сосна.
4. Те саме, що смоли́стий 3, чорний і блискучий (про волосся).
Смоляне волосся;
Смоляна борода;
Смоляні вуса.
5. рідко. Сосновий.
Є в продажу нейлонові ялинки .. А щоб вони пахтіли натурально, Екстрактом їх оббризкують сосновим, І шишечки на них чіпляють справжні, Позичені у смоляному лісі (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Смоляний — Смоляни́й прізвище населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- смоляний — (дим) смолистий; (- деревину) смолястий; (трос) просмолений; (колір) чорним-чорний; (дух) смольний, сов. смолянистий. Словник синонімів Караванського
- смоляний — -а, -е. 1》 Прикм. до смола. || Який утворюється під час горіння смоли. Смоляний дим. || Зробл. із смоли. || Просякнутий, покритий, натертий і т. ін. смолою. Смоляний канат. 2》 Який містить смолу, багатий на смолу. Смоляна сосна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смоляний — СМОЛЯНИ́Й (із смолою), СМОЛЯНИ́СТИЙ, СМОЛИ́СТИЙ, СМОЛЯ́СТИЙ, ПРОСМО́ЛЕНИЙ (просочений смолою). Смоляний факел; Смолиста сосна; Просмолений човен. Словник синонімів української мови
- смоляний — Смоляни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- смоляний — СМОЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до смола́. Я пам’ятаю вечір темний Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни (Щог., Поезії, 1958, 189); Смола кипить.. Старі корабельні майстри.. Словник української мови в 11 томах
- смоляний — Смоляний, -а, -е 1) Смоляной, смолистый. А в дівчини Гапки смоляниї лавки: як сів, — прикипів, і вечерять не схотів. ХС. II. 196. 2) Чорный какъ смола. Ой бодай же ти, дівчинонько, того не взрівала, щоб рученька смоляная травиченьку жала. Чуб. V. 1036. Словник української мови Грінченка